Висновки та рекомендації щодо використання земельного фонду Чернівецької області в контексті формування ринку землі в Україні

Наприкінці року в Україні вже в одинадцяте постає питання: знімуть чи не знімуть мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Цього року 20 грудня Верховна рада продовжила його ще на рік.

Для кого це питання є надважливим ? В першу чергу для селян. Україна є індустріально-аграрною державою, в якій третина населення проживає в сільській місцевості . Чернівецька обдасть в цьому сенсі є унікальною. У нашій області  чисельність сільського населення більша  міського, відповідно 516 тисяч та 390 тисяч, у відсотковому відношенні 57 проти 43. За щільністю сільського населення 64 особи на 1 квадратний кілометр Чернівецька область посідає перше місце в Європі. І в нашій області, і в Україні три чверті сільськогосподарських земель перебувають у приватній власності селян. 

   Крім виробництва товарної продукції , селянські господарства формують переважно або суттєво продовольчий баланс до двох третин українських сімей.

Створення ринку сільськогосподарських земель , метою якого є залучення інвестицій в аграрну сферу та перехід земель до ефективних власників, насправді призведе до перерозподілу земель та концентрації її в руках крупних землевласників. Можливо ви вже навіть знаєте прізвища деяких з них. Адже вже сьогодні працюють в Україні агрокомпанії із земельним фондом у сотні тисяч гектарів , що є співставним із земельним фондом Чернівецької області.

Автори моделей про ринок землі обіцяють регулювати процес, але насправді ці регулятори є політичними і моральними спадкоємцями тих регуляторів , які провели розпаювання основних засобів у 90-і  рики під гаслом "Надія народжена власністю" . В результаті вони зосереджені в руках кількох десятків власників. 

Марні сподівання на владу, як регулятора , після ситуації на митному кордоні. Останній одіозний приклад: регулювання тимчасового ввезення автомобілів на митну територію України. Це при тому, що митники цілодобово охороняють митний кордон держави.

У Френсіса Фукуями в книзі "Сильна держава" основна думка полягає в тому , що сильна держава бере на себе певні функції та ефективно їх виконує. До прикладу. США так розвивають свої збройні сили та виконують оборонну функцію. Уряд Японії під час революції Мейдзі у 70-і роки 19 століття, руйнуючи владу крупних землевласників, за два роки  видав селянам 106 млн. (!!!) правоустановчих документів на землю.

В Україні за майже двадцять років реформування земельних відносин на третину земель не виготовлені правоустановчі документи. Сьогодні площа державних земель 10 мільйонів гектарів , з них тільки 1.4 мільйона офіційно передано в оренду. А що з 8.6 мільйонів ? З цієї площі фактичні користувачі нічого не сплачують державі, бо не мають для цього правових підстав і бажання. 

Тільки така багата держава як Україна може не брати плату за використання 14% своїх земель. І потім у перемовинах з МВФ наш уряд  на вимогу збалансувати доходи та видатки пропонує відкрити ринок землі або , що ще легше,  підняти ціну на газ. Адже , створення сприятливого інвестиційного клімату для внутрішніх та зовнішніх інвестицій потребує відповідальної та цілеспрямованої роботи уряду.

А кому потрібний цей суспільний стрес? Читач добре обізнаний, хто заробляє на таких стресах. В першу чергу це різні посередники: політики, і ті, хто за, і ті, хто проти, експерти, консультанти , фінансисти, землевпорядники, теперішні та майбутні лендлорди, правоохоронці, спекулянти.

Тому й підігріваються пристрасті довкола української землі. Створюються міфи . Це така коректна назва для брехні , що в Україні нема ринку землі.

Насправді ринок є! Якщо взяти до уваги не тільки зміну права власності, а прав оренди , то тільки за останні два роки в Україні було здійснено 3,6 млн.  транзакцій щодо землі щодо землі, тобто 15-20% ділянок змінили власника або користувача. При цьому 89,5% цих операцій стосуються аграрних земель, з них 76% -оренда , 18% - спадщина , 1.6 % - міна або дарування, 3.7% - купівля- продаж, 0.8% - емфітевзис. Останній незвичний термін означає купівлю-продаж або успадкування права користування землею без часових обмежень.

Таким чином, завдання ринку землі зараз вирішуються в Україні. Але процес відбувається в спосіб не цікавий апологетам такого ринку, який би дав можливість їм оперувати сотнями мільярдів, а то й трильйонами гривень.

Корисні посилання

Контактна інформація

Статистика відвідувань

0048217
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Минулого тижня
Цього місяця
Минулого місяця
Всі дні
54
6
60
102
419
145
48217

Прогноз сьогодні
240

0.85%
0.78%
0.03%
0.05%
98.28%

Ваш IP:18.234.51.17

Please publish modules in offcanvas position.

Free Joomla templates by L.THEME