Сторожинецький район

Image
Image
Image

Коротка довідка

Сторожине́цький райо́н — район у південно-західній частині Чернівецької області, області України, у передгірній частині Карпат. Районний центр — місто Сторожинець. Територія району — найбільша в області і становить 1160 км². Населення становить 97 965 осіб (на 1 лютого 2012 року).

У південно-західній частині Чернівецької області розкинувся найбільший за площею її район — Сторожинецький. Мальовничі краєвиди підгір'я Карпат, які на півдні та південному заході переходять у власне гори, додають регіону неповторної краси.

Місто Сторожинець — адміністративний центр району. Сторожинець займає дуже вигідне географічне положення. Він розташований на залізничній лінії Чернівці — Глибока — Сторожинець — Берегомет з відгалуженням із Карапчева на Чудей — Красноїльськ. Місто перетинають найважливіші шосейні шляхи Чернівці — Сторожинець — Красноїльськ, Глибока — Сторожинець — Вижниця та Кіцмань — Дубівці — Сторожинець. Місто розташоване у мальовничій долині річки Сірет (ліва притока Дунаю). Для регіону характерна ландшафтна рослинність, в якій переважають мішані ліси.

За археологічними матеріалами поселення Сторожинець уже існувало в ХIV — XV ст.

Назва поселення, як довів Ю. О. Карпенко, походить від слова «сторожа», тобто «варта». Спочатку так називали сторожове укріплення, яке, можливо, розміщувалося на пагорбах вздовж лівого берега Сірету.

За іншими даними, назва походить від першого поселенця на ім'я Сторож, який розчистив ділянку землі від густого лісу та оселився тут, біля карпатських гір.

У 1919 році була спроба перейменувати Сторожинець у Флондорени за прізвищем поміщицької родини, якій колись належало це поселення, але нова назва не прижилася.

Буковинський край, і в тому числі Сторожинеччина, як його складова частина, пройшов ряд етапів свого становлення, пов'язаних зі зміною історичних епох, утворенням та занепадом держав.

Вперше в історичних джерелах Сторожинець згадується 18 лютого 1448 року в грамоті молдовського господаря Романа ІІ. Очевидно, час появи населеного пункту Сторожинець на території Буковини потрібно відносити до кінця XIV — початку XV століття. В 1476 році населений пункт згадується як власність Тодорахі Сорочану. З грамоти молдовського господаря Стефана ІІІ Великого від 15 березня 1490 року відомо, що Сторожинець на той час належав до Сучавської волості.

Документально підтверджено історичними дослідженнями, що у ІХ—ХІ століттях на буковинській землі мала адміністративний вплив Київська Русь, згодом — Галицько-Волинське князівство (ХІІ — ХІІІ ст.).

З середини ХІV ст. і до кінця ХVІ ст. Сторожинець, як і більша частина Буковини, входили до складу Молдовського князівства. В 1448 році містом володів молдовський воєвода Роман.

Згодом Молдова потрапила в залежність до Туреччини. Населення несло на собі подвійний гніт — турецьких загарбників і місцевих румунських та молдовських феодалів.

Унаслідок російсько-турецької війни (1769–1774 рр.) місто було звільнене від турецької неволі, але з часом його підкорила сусідня Австро-Угорщина. Після падіння Австро-Угорської імперії Сторожинець протягом 22 років перебував під владою королівської Румунії.

28 червня 1940 року Північна Буковина входить до складу Української РСР та СРСР. У цьому ж році 11 листопада, під час адміністративного упорядкування земель, був утворений Сторожинецький район. У сучасних межах він існує з 4 січня 1965 року.

За час німецько-румунської окупації району було завдано величезних збитків. Збитки перевищували 67,0 млн рублів на той час. Від німецької окупації Сторожинець був звільнений військами Першого Українського фронту у березні 1944 року.

Нова сторінка літопису Сторожинеччини відкрита із приходом незалежності.

Район межує на півдні з Румунією, на заході з Вижницьким, на півночі з Кіцманським районами, на сході з Глибоцьким районом та містом Чернівці.

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 24 сільські ради, які об'єднують 39 населених пунктів та підпорядковані Сторожинецькій районній раді.

Структура земельного фонду Сторожинецького району по видах угідь

№ п/п

 

Райони

Площа земель  району, міста,

тис.  га

С/г угіддя

тис. га

3 них

Рілля

тис. га

Багато-річні насадження

тис. га

сіножаті

тис. га

пасовища

тис. га

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

10

Сторожинец

116,0

53,1

45,7

32,2

27,8

1,5

1,3

8,2

7,1

11,1

9,6

 

Всього по району

116,0

53,1

45,7

32,2

27,8

1,5

1,3

8,2

7,1

11,1

9,6

продовження таблиці

№ п, п

Райони

Ліси та інші

лісо вкриті площі

Забудовані землі

Під

водою

Інші

Землі

К-сть чол.. на 1 км2

Припадає на душу населення

 

тис.га

%

тис. га

%

тис га

%

 

тис.га

%

с/г угідь

ріллі

 

10

Сторожинецький

55,3

47,7

4,6

3,9

1,0

0,9

2,1

1,8

84

0,54

0,33

 

 

Всього по району

55,3

47,7

4,6

3,9

1,0

0,9

2,1

1,8

84

0,54

0,33

 

Корисні посилання

Контактна інформація

Статистика відвідувань

0048810
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Минулого тижня
Цього місяця
Минулого місяця
Всі дні
12
12
59
56
167
380
48810

1.14%
1.17%
0.04%
0.05%
97.60%

Ваш IP:35.153.73.72

Please publish modules in offcanvas position.

Free Joomla templates by L.THEME